logo new

 

Спортивна акробатика  Веслування на байдарках і каное  Легка атлетика  Футбол  Бокс

 

Наша адреса: 20300, вул. Коломенська, 16, м.Умань, Черкаська обл., Україна

Телефон: 3-45-62, 3-44-38, 3-11-14, e-mail: uman-dyussh-zavuch@ukr.net

facebook icon Instagram vk ok

 

http://www.zoofirma.ru/

До 60-річчя Уманської ДЮСШ №1

Уманська дитяча юнацька спортивна школа (ДЮСШ) була відкрита у 1953 році. Приміщення не було. Вся документація школи вміщувалася в одній теці, а майно - в одному рюкзаку. І все це зберігалося вдома у директора Володимира Дмитровича Ковальова.

Перше приміщення з'явилось у кінці 1953 року – дві невеличких кімнати по вулиці Леніна у будинку колишньої дитячої бібліотеки (нині на цьому місці знаходиться торгівельний центр «Панорама»).

У середині 50-х років ХХ століття школа певний час знаходилася у приміщенні по вулиці Радянській, 27 (нині – комбінат). У другій половині 50-х років школа знову змінила своє місце перебування і розмістилася у приміщеннях по вулиці Червоногвардійській, неподалік від центрального стадіону (нині – фірма «Іванна»).

В 1958 році при школі було 6 відділень, 26 груп, у яких навчалося 313 учнів. Їх вихованням займалося 14 тренерів - викладачів, з яких дев'ять   мали вищу спеціальну освіту.

Високі спортивні результати давалися важко. Причина одна – відсутність приміщення для тренувань. Вихованці школи у той період тренувалися у спортивних залах загальноосвітніх шкіл Умані та клубах міста, при яких були спортивні майданчики. Часті зміни приміщень негативно впливали на спортивні результати.

На повістці дня постало питання: без свого спортивного залу школа далі існувати не зможе. На той час директором вже був Віктор Іванович Козюк

Yes

 З цією людиною пов'язано багато шкільних подій. Адже саме він, разом з тренерами, закладав фундамент перемог, виховував перших чемпіонів, споруджував приміщення ДЮСШ.

За підтримки голови виконавчого комітету Уманської міської Ради депутатів трудящих Чернявського Мусія Федоровича, було прийнято рішення міськвиконкому, відповідно до якого школі було передано приміщення по вулиці Коломенській, 16, де існував тільки перший підвальний поверх.

Історична довідка. Свого часу це був кам’яний, півтора-поверховий будинок, побудований за рахунок державної казни у 1851 році, як флігель при палацовому будинку. Тут повинна була розміщуватися свита царя, коли той приїжджав до Умані. Пізніше цей флігель було призначено для розміщення управління і чинів інженерної дистанції. На початку ХХ століття у будинку проживав командир 44-ї піхотної дивізії генерал-лейтенант М.Б.Кутнєвич, командир 175-го піхотного Батуринського полку – полковник генерального штабу М.П.Рєщиков та поручик 175-го піхотного Батуринського полку – М.І.Носов. У 1918 році тут ймовірно розміщувалися кайзерівські війська.

До середини 50-тих років приміщення використовувалося військовими як склад. На початку 1960 року будівля знаходилася у занедбаному стані.

19 лютого 1960 року викладачі фізичного виховання шкіл, технікумів та інститутів міста на чолі з директором спортивної школи Віктором Івановичем Козюком вирішили відбудувати «коробку», що на Коломенській, під спортивну школу.

Над будовою взяли шефство учні другої школи, які закінчували курс навчання за фахом техніка-будівельника. Їх викладачі М.Зулас та М.Будя організували виготовлення проектно-кошторисної документації.

У понеділок 22 лютого на роботи вийшли 25 чоловік, які розпочали розбивати внутрішні стіни. 26-го цеглу перебирали, очищали і складали на подвір’ї. У той день вибрали 3000 штук цегли.

Із часом було виділено 45 кубометрів лісу, за якими потрібно було їхати під Черкаси. На машини сіли директор стадіону Володимир Суша, Григорій Чикіринда, викладачі школи Юрій Місевра, Владислав Грязнов, Григорій Фартух. Приїхали, а там сюрприз. Ось вам 45 кубометрів, заберете за день – ваше, а ні – віддамо іншим. Лісництву, треба було терміново звільнити ділянку. Враховуючи скільки часу пішло на те, щоб здобути наряд на ці кубометри, розуміючи, що такого моменту більше може не бути, втратити свій шанс, було неможливо.

Спочатку у сусідньому селі попросили одну бабусю, щоб дозволила на тиждень звалити біля хати ліс, потім всі дружно взялися за роботу. Шість чоловік навантажили, перевезли і розвантажили 45 кубометрів. Навіть шофери не втримались, дивлячись, як хлопці ледве тримаються на ногах, допомогли. Ліс вихопили. Пилораму знову вишукували самі і на ній же, працювали.

Бетон вкладали і трамбували лише своїми силами. Основним реманентом були лопати та носилки.

У кінці серпня 1961 року приміщення спортивної школи було відкрито.

Yes

Разом з приміщенням школі був відданий стадіон ім. Котовського.

У цьому ж році було вирішено: капітально перебудувати і значно розширити стадіон, побудувати трибуни на 10000 місць. За архітектурним планом футбольне поле простягалося впоперек колишньому – з боку Червоногвардійської, у напрямку Пролетарської (Ленінської «Іскри»). Головний вхід будувався з Коломенської. З таким об'ємом робіт колектив школи справитися не міг. Тому будівництво стадіону було вирішено проводити силами громадськості міста.

На початку 60-х років школі передали ще один будинок, який стояв неподалік від центрального входу у стадіон (вул. Коломенська, 12).

Історична довідка. У цьому будинку, за переказами, у 1825 та на початку 1826 року (до арешту) жив декабрист Сергій Григорович Волконський, що разом з декабристом В.Л.Давидовим очолював Кам’янську управу «Південного товариства». Сюди 4 грудня 1825 року на таємну нараду приїжджав П.П.Пестель. У цьому будинку у 1825 році разом із чоловіком проживала дружина – Марія Миколаївна Волконська (з роду Раєвських), оспівана великими російськими поетами О.С.Пушкіним та   М.О.Некрасовим. «… мы здесь очень одиноки, погода отвратительная: нет возможности выходить, и мы заперты в трех маленьких комнатках, так как дом еще не готов», – писала зУмані в одному з листів до свого брата восени 1825 року М.М.Волконська. Споруджений у 1825-1826 рр. цей дерев’яний будинок у минулому з фасаду був прикрашений колонами, мезонін мав балкон. Після арешту Волконського, у січні 1826 року, будинок було добудовано останнім управителем Умані графом О. Потоцьким. У ньому, тобто подалі від старого палацу (а той знаходився на місці нового навчального корпусу агротехнічного коледжу), розмістилися музиканти, щоб своїми тренуваннями не порушувати спокій вельможі міста. У 1853 році в будинку, оточеному високими густими акаціями, проживали дивізійні генерали. У 1882 році у будівлі розміщувалося управління повітового військового керівництва з приміщенням писарів і школою не окремого кадру 128-го запасного піхотного батальйону. На початку ХХ століття тут була квартира для командира полку. У 1904 році проживав командир 175-го піхотного Батуринського полку полковник М.П.Рєщіков.

У радянські часи тут мешкали приватні особи. Зараз немає ні колон, ні балкона. Мезонін на початку 60-х років ще зберігся, але споруда так була занедбана, що його прийшлося розібрати.

Після реконструкції будівлю віддали дитячо-юнацькій спортивній школі.

Все це сприяло розвитку фізкультурно - спортивного руху серед дітей та молоді міста.

Але головне –  фахівці з великої букви. Саме в ті часи починали працювати тренери: Василь Павлович Хорсак, Данило Олексійович Ніженський, Ольга Петрівна Афанасьєва, Микола Григорович Євстратов, ,. Ці люди зробили великий внесок у розвиток спорту нашого міста.

Вони були спеціалістами високого класу, адже в той час у школі розвивались майже всі види спорту, які потрібно було представляти на обласній спартакіаді. Команди Уманської ДЮСШ постійно були переможцями спартакіади.

З моменту відкриття школи працювали відділення з різних видів спорту.

ВІДДІЛЕННЯ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ.

З 1953 року вихованці відділення беруть активну участь в першостях і чемпіонатах області, України та Радянського Союзу.

Першими тренерами, відділення легкої атлетики були Ольга Петрівна Афанасьєва (майстер спорту СРСР) та Іван Іванович Рейвах.

         

  

У 1958 році випускники школи Володимир Смирнов навчаючись в інституті фізичної культури став чемпіоном м. Києва в стрибках у довжину та Олександр Васильєв ще на вступних екзаменах у Смоленський інститут культури встановив рекорд інституту, міста і області по стрибках у довжину з розбігу і в потрійних стрибках.

Yes

У 1956 році на відділення прийшов Юрій Маркович Бондаренко

Yes

             Його вихованці залишили після себе значні спортивні досягнення.

Тетяна Журба (п’ятиборство), та Тамара Манжос (стрибки у висоту) входили до десятки кращих юніорів Радянського Союзу з легкої атлетики. Обидві виконали норматив майстра спорту СРСР.

Звання майстер спорту СРСР виконали Борис Косматовський, його результат встановлений на дистанції 100 м, 10,5 с – є рекордним у місті і на сьогоднішній день,   та Юрій Потапов (стрибки у висоту з жердиною).

Віталій Ковда тричі перемагав в першості України зі стрибків у довжину.

У 1980 році, з початком роботи в школі Антоніни Михайлівни Пашинської відкрилася нова сторінка досягнень юних вихованців.

Yes

Пересунько Валентина – чемпіонка області, призерка першості України.

Світлана Круговцова - встановила рекорд міста з бігу на 100 м з результатом 12,1 та стала срібним призером зимової першості вузів СРСР з бігу на 200 м.

Наталя Кобець – бронзовий призер першості України з семиборства 1983рік.

Наталя Коломієць – переможець першості України по кросу. 1984рік, Герман Юлія – призерка першостей України ядро,

Окрему сторінку в літописі відділення легкої атлетики потрібно відвести метальникам, її вписав тренер – викладач, заслужений працівник фізичної культури і спорту України Тихомиров Анатолій Михайлович.

Неодноразовими переможцями та призерами першостей України в метанні молота були його учні Сергій Заболоцький, Вадим Колісніченко, Ігор Венжега, в метанні диска Микола Раєв, Олександр Пацеля перемагав у десятиборстві.

Його вихованець Олександр Крикун був членом молодіжної збірної команди України та СРСР, переможцем юнацьких ігор (1985), срібним призером міжнародних змагань «Дружба» (1986), срібним призером чемпіонату Європи серед юніорів (1987). З 1988 по 1995 роки переможець та призер першості та чемпіонатів України, срібний призер Всесвітньої Універсіади (1995).

Член національної збірної команди України з легкої атлетики, бронзовий призер Олімпійських Ігор 1996 року в Атланті. Учасник 27 Олімпійських Ігор (Сідней, 2000) та 28 Олімпійських Ігор (Афіни, 2004). За високі досягнення отримав почесне звання Заслужений майстер спорту України.

     

Естафету перемог підтримало і молоде покоління :

Наталія Золотухінапід керівництвом свого тренера, стрімко ввійшла до списку найкращих спортсменів України. Вона неодноразовий переможець першостей та чемпіонатів України, у 2000 році завоювавши золоту нагороду стала першою чемпіонкою Спартакіади школярів України, переможець Всесвітньої гімназіади (2002), зайняла 5 місце на чемпіонаті Європи (2003), учасниця чемпіонату світу (2004). Наталія виконала норматив майстра спорту України міжнародного класу, вона є членом національної збірної команди України з легкої атлетики, неодноразовою рекордсменкою України.

Олександр Луценко був неодноразовим переможцем та призером першостей і Чемпіонатів України, у 1999 році в м. Бигдош, що в Польщі, став срібним призером I-го юнацького Чемпіонату світу. Він - майстер спорту України, член національної команди України.

Андрій Мартинюк – бронзовий призер всесвітньої гімназіади (2006), переможець та призер чемпіонату Європи серед юнаків (2009), (2010), срібний призер зимового кубку Європи в особистому заліку та переможець у командній першості молодіжної збірної (2010), бронзовий призер зимового кубка Європи (2011).

 

Валерія Семенкова - призер та переможець юнацьких чемпіонатів України, міжнародних змагань (2011-2012), бронзовий призер юнацького чемпіонату світу 2013 року, майстер спорту України, володарка рекордів України.

Зараз підготовкою спортсменів – метальників займається син Анатолія Михайловича – Максим, в минулому неодноразовий призер чемпіонатів України, майстер спорту України. Також тренерами працюють колишні випускники школи Ткачук Микола, Морванюк Світлана та Лут Світлана, яка сьогодні є заступником директора з навчально – виховної роботи.

 

В різні роки в школі працювали тренери – викладачі:

Сідоркін Олег Олексійович, Теленько (Тихомирова) Марина Петрівна, Чорнобаб Іван Федорович, Реїзов Іскандер Умерович, Грінченко Віктор Митрофанович, Грінчук Юрій Олексійович, Цупило Іван Васильович, який довгі роки був заступником директора з навчально – виховної роботи.  Вони підготували велику плеяду спортсменів – переможців та призерів міських, обласних та республіканських змагань, а саме головне - залишились першим тренером для тисячі юних спортсменів – уманчан.

Всього на відділенні підготовлено:

Майстрів спорту СРСР – 5

Майстрів спорту України – 7

Майстрів спорту України міжнародного класу – 3

Заслуженого майстра спорту України – 1

ВІДДІЛЕННЯ СПОРТИВНОЇ АКРОБАТИКИ

Відкрито з 1953 року.

У ті роки - це був майже наймасовіший вид спорту. Без участі акробатів не обходилося жодне міське свято. Піраміди, які споруджували акробати, не могли не викликати захвату.

Розповідаючи про акробатику, не можна не згадати людину, яка з першого дня існування відділення там працювала, це – Юрій Васильович Місевра,

Yes

майстер спорту СРСР (1968). Він підготував 6 майстрів спорту СРСР – це Яковенко Сергій, Зінаїда Бондаренко, Олександр Лисюченко, Олександр Щербак, Ольга Данилевська, Микола Лучко. У квітні 1975 року відмінних результатів в розіграшу кубку УРСР добилася підготовлена ним акробатична четвірка, у складі Михайла Бесараба, Василя Хлівненка, Валерія Рибальченка та Вячеслава Бесараба. На цих змаганнях вони були визнані кращою юнацькою четвіркою республіки. Тоді ж акробатична четвірка посіла почесне третє місце серед дорослих.

       Через деякий час тренером у відділення прийшов працювати Юрій Стефанович Малиновський (1964), майстер спорту СРСР

Yes

 Силова пара Сергій Гришин та Сергій Щербак,яку тренував Ю.С.Малиновський, неодноразово ставала переможцем та призером республіканських змагань.

Ці люди багато сил віддали для розвитку і популяризації акробатики в нашому місті. Переможцями та призерами першостей України були Вяткін С., Торсуков М., Піскарьов М., Коломієць Р., Піроговський В., Лучко М., Березніцький О.,

Вагомий внесок у розвиток спортивної акробатики у нашому місті зробили тренери – викладачі Шуп Григорій, Гельфінбейн Володимир, Щербак Олександр, Черненко Любов, яка була заступником директора з навчально – виховної роботи, Крамська Інна, Єфімова Стелла.

У період з 1998 по 2001 роки набув популярності новий вид спорту, стрибки на батуті. Першим і єдиним тренером на той час була Веприк Валентина Федорівна. За недовгий період існування батутисти Уманської ДЮСШ гідно заявили про себе на Всеукраїнських змаганнях. Успішно виступали Соболь Олена, Веприк Олена, які виконали норматив майстра спорту України, Петриченко Владислав, який був призером першості України, Андрушко Андрій, Журавльов Олександр, Пуздерко Микола, який на сьогодні є членом олімпійської збірної команди України з лижного фрістайлу і готується до участі в Олімпійських іграх 2014 року у Сочі.

У 1981 році тренером в Уманській ДЮСШ почав працювати Микола Олександрович Лучко, заслужений тренер України.

Yes

Саме його вихованці з 1993 року відкривають відлік перемог уманських акробатів на світовій та європейській арені.

Роман Поліщук та Козін Сергій стали срібними призерами спартакіади народів СНД (1993), Роман Поліщук став срібним призером чемпіонату світу (1994).

Валерій Лучко, стає чемпіоном світу серед юнаків (1995), в 1996 році – чемпіон України, срібний призер чемпіонату Європи, бронзовий призер чемпіонату світу, абсолютний чемпіон Європи (1997), абсолютний чемпіон світу (1999).

Руслан Новіцький стає срібним призером юнацького чемпіонату Європи (1996).

Заслужений тренер України Микола Олександрович Лучко підготував трьох майстрів спорту міжнародного класу - це В.Лучко, Р.Поліщук, Р.Новіцький, а також двадцять одного майстра спорту СРСР і України: С.Козін, Р.Коломієць, Л.Хаїтов, Р.Поліщук, В.Лучко, Р.Новіцький, С.Овчіян, О.Шевкопляс, Д.Поліщук, Я.Новіков, О. Козіна, Л. Козіна, Т. Ковтуненко, Д. Рибкін, Павлішина О., Дімова К., Уманець А., Нос Ю., Вержбицька А., Белінський І., Кудрицька Д.

Заслуговує поваги робота заслуженого тренера України Володимира Юрійовича Пейхеля (1978).

У 2002 році його вихованці Максим Кривий та Вадим Кучеренко стали чемпіонами світу. У 2008 році М. Кривий зайняв четверте місце на чемпіонаті світу, який проходив у Шотландії.

Кіфоренко Віктор, Заслужений майстер спорту України зі стрибків на акробатичні доріжці, бронзовий призер чемпіонату Європи серед юнаків (2004), бронзовий призер кубку Європи (2009), срібний призер кубку Світу (2009), бронзовий призер VIIIВсесвітніх ігор (2009), IVна чемпіонаті світу (2009), чемпіон Європи та світу (2010), чемпіон етапів кубку світу та Європи (2011 - 2012).

У 2012 році Аксамітний Олег посів V місце на чемпіонаті Європи та I місце у міжнародному турнірі «Кубок Софії» зі стрибків на акробатичній доріжці.

Володимир Юрійович Пейхель підготував одного заслуженого майстра спорту України - Кіфоренка В., два майстра спорту міжнародного класу - М. Кривого, В. Кучеренка, та 14 майстрів спорту СРСР та України - В.Орлову, О.Шкаберду, О.Мітюшову, К.Красько, О.Шлямар, О.Шаповал, Н.Пейхель, М.Кривого, В.Кучеренка, О.Колісніченка, О.Мєхову, І.Цмок, В.Кіфоренка, О.Чимириса.

Важливим є те, що Микола Лучко та Володимир Пейхель в минулому були вихованцями Уманської ДЮСШ.

Сьогодні поряд зі своїм тренером (Пейхель В.Ю) працює Пєлагіна (Мітюшова) Ольга Кімівна, яка підготувала велику кількість спортсменів, що гідно представляють наше місто на державних змаганнях, а також була першим тренером чемпіона світу Вадима Кучеренка та багатьох майстрів спорту України.

Пліч-о-пліч з тренерами працюють тренери-хореографи – Світлана Володимирівна Гошуляк, Тамара Дмитрівна Пейхель. Саме вони роблять виступи акробатів видовищними та захоплюючими. Музичне оформлення також не останнє у виступах акробатів. В цьому тренерам допомагає акомпаніатор Станіслав Анатолійович Постригань.

Всього на відділенні підготовлено:

Майстрів спорту СРСР – 18

Майстрів спорту України – 20

Майстрів спорту України міжнародного класу – 6

Заслуженого майстера спорту України - 1

ВІДДІЛЕННЯ ВЕСЛУВАННЯ НА БАЙДАРКАХ І КАНОЕ

З 1957 року в школі відкрито нове відділення веслування на байдарках і каное.

Відділення має дві дати народження.

Перша – 1957 рік. Через недостатнє матеріально – технічне забезпечення у 1961 році було закрите. В той період першим тренером з веслування був Петро Григорович Зелений, а з 1959 року до нього приєднався Владислав Геннадійович Грязнов.

Вдруге відділення було відкрите у 1971 році. Це стало можливим, дякуючи зусиллям Владислава Геннадійовича Грязнова, який на той час вже був директором школи.

Тренером у цей період був Анатолій Петрович Грабовий

Yes

         За короткий час він виростив хороших спортсменів - це М. Качісов, С. Шлега, О. Стрельцова. Ольга Хрищун перша з уманських спортсменів виконала норматив Майстра спорту СРСР з веслування на байдарках.

Згодом почав працювати Федір Петрович Ляховський . Його вихованці С. Касаткін та Є. Кирєєв стали срібними призерами першості України в байдарці-двійці. Ці хлопці успішно виступали і по закінченню ДЮСШ, виконали норматив майстрів спорту СРСР.

Позитивних спортивних успіхів добилися на водних доріжках вихованці тренера Владислава Геннадійовича Грязнова: О. Захеревський, С. Кондратюк, Л. Чередник, В. Веприк (1978-1980), які перемагали на юнацьких першостях УРСР О.Гільова, Н.Смирнова, В.Ушаков (1984-1985) були призерами першості СРСР та членами збірної України.

З 1979 року і до цього часу в школі працює тренером Тетяна Леонівна Івасенко, саме вона є першим тренером наших багатьох титулованих спортсменів.

В 1987 році до тренерської роботи приступив випускник Уманської ДЮСШ Сергій Олексійович Кічасов. У 1991 році вихованці О.Косенко, С.Житнухін, О.Рябошапка стали призерами першості України та Всесоюзних змагань ЦР «Динамо», Н. Грабльова - призерка першості України (1993), В. Бабенко переможець та призер кубку та юнацького чемпіонату України (1994-1995), В. Слободяник неодноразовий призер юнацької першості України (1998-1999), виконав норматив майстра спорту України, В.Іщенко та В. Білоусов неодноразові призери чемпіонатів та кубків України (1999-2003), виконали норматив майстра спорту України, С.Ольховецький (1993) став переможцем Кубка «Великого Дніпра» та юнацького чемпіонату України.

Починаючи з 1995 року уманські веслувальники на повний голос заявили про своє існування в Україні.

З 1998 року вихованці школи починають виступати на міжнародних змаганнях.

Наталія Івасенко (тренери С.О.Кічасов, Т.Л.Івасенко) – призерка міжнародних регат в Бохумі та Снагові (1998), чемпіонка Європи з веслування на байдарках і каное (1998 та 1999), член національної збірної України, учасниця чемпіонату світу (1999), посіла Vмісце у Кубку світу (1999), Vмісце у молодіжному чемпіонаті Європи (2004), майстер спорту України.

Людмила Жук (тренери О.Є.Рожанський, С.О.Кічасов, В.Г. Грязнов) була неодноразовим переможцем чемпіонатів та кубків України, переможцем Снагівської регати (2001), посіла 5 місце у молодіжному чемпіонаті Європи   (2004), учасниця чемпіонату Європи та Світу з 2005 по 2013 роки, член національної збірної України, майстер спорту України.

Ольга Івасенко (тренери: С.О.Кічасов, Т.Л.Івасенко), переможець та призер юнацьких чемпіонатів України, переможець Снагівської регати (2001), Vмісце в молодіжному чемпіонаті Європи (2001), член юнацької збірної України, майстер спорту України.

Михайло Біленький (перший тренер Івасенко Т.Л.), неодноразовий переможець та призер юнацького та дорослого чемпіонату України, переможець юнацького Кубку світу (2003), переможець та срібний призер юнацького чемпіонату Європи (2004), IVмісце на чемпіонаті Європи та VII на чемпіонаті світу (2005), VII на чемпіонаті світу (2006-2007), член національної збірної команди України, майстер спорту України.

Олександр Біленький (перший тренер Івасенко Т.Л.) IV місце на дитячому юнацькому Олімпійському фестивалі та чемпіонаті Європи (2005), VII місце на чемпіонаті світу (2007).

Сергій Гуляйко (тренери Т.Л. Івасенко, В.О. Іщенко, В.Г. Грязнов) чемпіон молодіжного чемпіонату України (2010), неодноразовий призер чемпіонатів України, майстер спорту України.

На водній станції ДЮСШ, починаючи з 1976 року, постійно проводяться змагання різних рангів. Дистанція була збудована силами тренерів та працівників ДЮСШ, вона мала Всесоюзне значення, на ній проводилась спартакіада школярів СРСР, першість СРСР серед шкіл-інтернатів спортивного профілю.

Сьогодні поряд з досвідченими тренерами Івасенко Тетяною Леонівною, Грязновим Владиславом Геннадійовичем, працюють молоді тренери -Рожанський Олександр Євгенович та Іщенко Володимир Олександрович, колишній вихованець відділення.

Yes

   Щороку вони готують спортсменів, що стають переможцями підліткових та юнацьких чемпіонатів України – це Смірнов Володимир, Юрійчук Юлія, Чаплоуцький Микола, Фриюк Ярослав, Максименко Анна, Щербак Назар, Щербак Богдан, Мельник Наталія, Лозинський Віктор.У різні періоди в школі працювали тренери Г.Ф.Степушова, Л.С.Вихватнюк, Н.В.Грязнова, Ш.К.Тазікбаєв.

Всього на відділенні підготовлено:

Майстрів спорту СРСР – 5

Майстрів спорту України – 10

                  ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ

Відділення працює з 1953 року по сьогоднішній день.

Багато гарних спортсменів було підготовлено за роки існування, назвати всі прізвища практично неможливо. Шкільні команди майже щороку ставали переможцями та призерами першостей області, футболісти грали і грають за команди майстрів класу «А» і «В».

Найвагоміші перемоги вихованців школи пов'язані з тренером Олександром Олександровичем Герасименком який у період з 1967 по 1969 працював директором школи.

    

 Починаючи з 1971 року, команда школи стає чемпіоном області, переможцем першості області, володарем кубка області і так з року в рік. З 1976 року успішну естафету перемог підхопили вихованці тренера А.Т.Філіпенка

Yes

 Вони стають чемпіонами області, а в 1982 році одразу три команди Уманської ДЮСШ різних вікових груп виходять в переможці області.

Зараз тренерами працюють Геннадій Володимирович Лісовий, колишній вихованець відділення та Сергій Васильович Вовк

  

 Команди, які вони готують з 2002 року, беруть участь у дитячій лізі першості України. Два роки підряд вони займали призові місця на першостях та кубках області. У 2007 році команда стала фіналістом першості області серед ДЮСШ, 2009 рік – Iмісце у спартакіаді школярів Черкащини, IIмісце на IVюнацьких іграх Черкащини та на першості області серед ДЮСШ, 2010 рік – фіналісти першості області серед ДЮСШ, 2011рік – IIIмісце на VIIюнацьких спортивних іграх Черкащини.

Багато тренерів трудилося за ці роки на відділенні: М.Г.Євстратов, Ю.А.Георгіаді, А.П.Чернієнко, В.І.Білоус, О.О.Герасименко, А.Т.Філіпенко, А.В.Смірнов, М.Я.Морозюк, В.Караванов, В.Кревченя, В. Ф.Войцехівський.

Адміністрація школи постійно намагається йти у ногу з часом і відстежувати розвиток нових видів спорту. Так, на зорі розвитку жіночого футболу в Україні, у 2002 році були набрані перші групи дівчаток для занять футболом, а першим тренером у цьому виді був Соболенко Ігор Михайлович.

 

І сьогодні дівчачий футбол, під керівництвом тренерів Володимира Микитовича Пею, Юрія Олександровича Деренюка з кожним роком набирає все більшої і більшої популярності. Вихованки відділення постійно беруть участь у змаганнях обласного та державного рівня і мають такі здобутки: 2004 рік – IIмісце в обласному турнірі «Шкіряний м'яч», 2005 рік – I місце в IVлітніх юнацьких іграх області та IIIмісце в обласному турнірі «Шкіряний м'яч», 2006 рік - Iмісце у Всеукраїнському фестивалі «Золотий колос», 2007 рік - Iмісце у Всеукраїнському фестивалі «Золотий колос», IIмісце у Всеукраїнському фестивалі «Даруймо радість дітям», IIIмісце в обласному турнірі «Шкіряний м'яч», 2008 рік - IIIмісце в чемпіонаті області з міні-футболу. Команда дівчат 1994 – 95 р.н. зайняла третє місце у чемпіонаті області, у 2010 році, друге місце на VIлітніх спортивних іграх молоді Черкащини, у 2011 році та в цьому ж році IIмісце у Всеукраїнському фестивалі «Хто ти, майбутній олімпієць». Вісім вихованок школи увійшли до складу збірної Черкаської області для участі у V літніх спортивних іграх молоді України, де посіли друге місце. Вихованки відділення Альона Фортуна, Олена Городецька, Антоніна Гончарук, Лілія Титаренко, Марія Стеценко, Аліна Никонець, Євгенія Гончарук грають у складі команди, що бере участь у вищій футбольній лізі.

ВІДДІЛЕННЯ БОКСУ

Відділення відкрито у 2012 році.

Відкриттю відділення сприяло відродження боксу у місті, що відбулось завдяки створенню міської федерації боксу «Ринг» у 2006 році, голова федерації Романюк Роман Іванович. За час існування боксери Умані здобули багато перемог на змаганнях обласного та Всеукраїнського рівня, чим твердо закріпили за собою передові позиції в області.

Бокс почав набувати шаленої популярності серед дітей, підлітків та молоді нашого міста, і тому спортивна школа не могла бути осторонь цих подій. Тому адміністрація школи прийняла рішення про відкриття відділення. Сьогодні у школі займається понад 70 юних спортсменів під керівництвом молодих, але кваліфікованих тренерів – викладачів Петриченка Віктора та Кабанова Віктора.

Yes

Вже через півроку після відкриття, юні боксери почали приносити перемоги школі та місту. Серед найкращих Заграничний Владислав, Мірошник Тарас, Швець Сергій, Білик Назар, Мальованець Владислав.

Не можливо оминути увагою роботу відділень, які сьогодні ,через поважні причини, припинили своє існування

З 1953 по 1963 рік у школі працювали відділення спортивної та художньої гімнастики. З перших днів спортивну гімнастику вів Данило Олексійович Ніжинський, а згодом на допомогу йому прийшов Григорій Якович Школьний. Вони виростили плеяду хороших спортсменів - це Валерій Медведєв, переможець першості України, Л.Авер'янова, О.Малахович, С.Бесарабова, Н.Соловйова та багато інших.

Тренером з художньої гімнастики була Тамара Омелянівна Білоус (Коваленко). ЇЇ вихованки були переможцями першості області, багато хто з них виконав норматив кандидата в майстри спорту – Н.Холод, Н.Школьна, Г.Козакова.

В 1960 році з приходом до школи молодого тренера Владислава Геннадійовича Грязнова відкрилося відділення плавання.

  Проіснувало воно 9 років. За цей порівняно короткий термін, спортсмени заявили про себе не тільки в місті, а й в області. 1963 рік –плавці вже чемпіони області. Кращими спортсменами були В.Панченко, Г.Цигольник, Н.Цигольник, І.Сахарова, Н.Сахарова, яка трохи пізніше стала членом збірної команди УРСР, виконали норматив майстра спорту СРСР А.Скакун та І.Осадчий.

Відділення баскетболу проіснувало до 1975 року. Тренерами працювали Олександр Казимирович Томашкевич і Володимир Петрович Криворучко, а з 1968 по 1975 роки на відділення прийшли Олексій Федорович Кулик та Олексій Федорович Розов. За весь період існування відділення команди баскетболістів та баскетболісток декілька разів були переможцями та призерами першості області. Багато хто з спортсменів був членом збірної команди області. Це - А.Закора, В.Уманський, А.Пашинська, І.Поддуєва, А.Затійчук, Т.Юц. Команда дівчат-чемпіонки області 1972 року , тренер Кулик О.Ф

Відділення волейболу також проіснувало до 1972 року. З перших днів існування там працювала людина, яка все своє життя віддала служінню спорту - це тренер Василь Павлович Хорсак

 

       Команда під його керівництвом декілька років підряд була переможцем першості області. Так на обласних змаганнях, що проходили у січні 1958 року, команди юнаків і дівчат зайняли перші місця. Дуже добре грали: К.Татаринов, А.Лавишек, І.Лежак. Є.Пилипчак, П.Мельник, Т.Собко. Справу Василя Павловича продовжили його вихованці Ігор Лежак, Євгенія Пилипчак та Анатолій Сливко.

Заслуговують уваги і види одноборств . З 1981 по 1992, та з 2000 по 2005 роки працювало відділення дзюдо. Ініціатором відкриття і першим тренером був Василь Авксентійович Миронюк

    

Через досить таки короткий період його вихованці стали чемпіонами області та Україні. Це - Попов Володимир, Жуковський Леонід, Яцковський Олег, Сергій Юц, Демянчук Олександр, Володимир Горлачов.

Завдяки поверненню на тренерську роботу В.А. Миронка з’явились нові переможці і призери це Сюр Юлія, Пісна – Щербата Даша, Юрій Миронюк, В’ячеслав Зброй, Ілона Мельник, Бурашніков Максим, Білан Олександр, Білінська Анна.

З 1999 року по 2008 рік було відкрито нове відділення вільної боротьби. Багато зусиль для відкриття та підготовки спортсменів приклав Петро Михайлович Кисленко. Активно йому допомагав Андрій Козак. Найкращих результатів досягли Кисленко Дмитро, Смірнова Олександра, Руснак Світлана, Козак Владислав.

За усіма досягненнями стоїть кропітка, під час непомітна праця людей, які щоденно допомагають тренерам та спортсменам і всі разом складають потужний колектив однодумців. Сьогодні це – заступник директора з навчально – виховної роботи Лут Світлана Миколаївна, головний бухгалтер, Бусигіна Валентина Миколаївна, заступник директора з господарської роботи Сенченко Олена Андріївна, водій Жовноватюк Олександр Якович, технічні працівники Шешеня Валентина Костянтинівна, Маруніна Лариса Сергіївна, Тупчій Галина Іванівна, Косян Валентина Михайлівна, Бржозовська Майя Леонідівна, Подолян Валентина Іванівна, робітники Бондаренко Сергій Юрійович, Шкляр Віктор Олегович, Губін Геннадій Михайлович, Тихий Ігор Іванович.

52 роки, з них 45 на посаді директора Уманської дитячо – юнацької спортивної школи працює Владислав Геннадійович Грязнов.

Ці 45 років  - це роки розквіту спортивної школи. Відкриваються нові спортивні спеціалізації: веслування на байдарках та каное, дзюдо, вільна боротьба, бокс.                   

Очолюваний ним колектив активно працює над досягненням високого спортивного результату, протягом 16 останніх років посідає перше місце зі спортивної майстерності за результатами огляду – конкурсу роботи фізкультурних організацій серед дитячо – юнацьких спортивних шкіл Черкаської області, у 2010 році школі присвоюється перша категорія.

Вихованці школи завоювали бронзову нагороду Олімпійських ігор 1996 року, стали переможцями та призерами чемпіонатів світу, Європи, України зі спортивної акробатики, веслування на байдарках та каное, легкої атлетики, вільної боротьби.

Велика робота проводиться по зміцненню матеріально – технічної та навчальної бази школи. Під керівництвом В.Г.Грязнова побудовано: легкоатлетичний манеж, тренажерний та ігровий зали для відділення веслування на байдарках та каное, нові роздягальні, підключено до міської каналізаційної мережі спортивний зал, встановлено нові вікна та гімнастичний килим у спортивній залі акробатики, придбано новий автобус.

На   веслувальній базі школи, у 1978 - 1990 роках, проводились першості СРСР та УРСР з веслування на байдарках та каное.                                     Маючи великий досвід роботи, добрі організаторські здібності та високу відповідальність за доручену справу, Владислав Геннадійович здійснив вагомий внесок у розвиток спорту не тільки в місті та області, а й в Україні. У 1980 році був залучений до суддівства ХХ Олімпійських ігор, що проводились у Москві.

Завдяки його ініціативі школа є центром усієї спортивної роботи у місті з дітьми, підлітками, молоддю.

З 1971 року проводиться спартакіада школярів міста, з 2005 року „Малі олімпійські ігри” серед дошкільних закладів. Великою популярністю в області та Україні користуються змагання, що проводяться на спортивних базах Уманської ДЮСШ. Це – відкриті змагання з веслування на байдарках і каное, присвячені пам’яті генерала армії, двічі героя Радянського Союзу І.Д. Черняховського, воїна – афганця Олександра Захаревського, з легкої атлетики пам’яті Героя Радянського Союзу Євгена Тищика, з футболу пам’яті тренера Уманської ДЮСШ Олександра Герасименка, відкриті змагання зі спортивної акробатики, боксу.

За свою активну громадянську позицію Владислав Геннадійович Грязнов тричі обирався депутатом Уманської міської ради.

           Нагороджений :    

Медаль „За доблесний труд” – 1970 рік

Медаль „Ветеран праці”         - 1991 рік  

Нагрудним знаком „Відмінник народної освіти” – 1980 рік

Почесне звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України” - 2009 рік

Відзнакою Уманської міської ради „За заслуги перед містом” – 2005 рік

Відзнакою Уманської міської ради „Почесний громадянин міста” – 2009 рік (фото №34)

Тричі обирався депутатом Уманської міської ради,

Двічі заносився на міську Дошку пошани.

               

http://www.zoofirma.ru/